Де взяти гроші і новий локдаун. Інтерв'ю Шмигаля
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль розповів у №23 Журналу Корреспондент про боротьбу з пандемією коронавірусу, переговори з МВФ, кадрові перестановки в уряді і багато іншого. Ви вже майже рік очолюєте Кабмін. Насправді термін менший, але в 2020 році місяць йде мінімум за півтора. Назвіть три найбільших досягнення уряду за цей час і чому саме вони? - Вісім місяців - занадто короткий термін, для того щоб чимось по-справжньому пишатися. Це тільки початок шляху. Хоча продовження реформ - це вагоме досягнення. По-перше, реформа децентралізації завершена проведенням місцевих виборів. Ми передали регіонам землю і бюджети, фактично вже в наступному році Україна отримає зовсім інший адміністративно-територіальний устрій. Це змінить країну. Посилиться відповідальність місцевого самоврядування. По-друге, незважаючи на коронавірус, триває реформа медицини. Зараз сфера охорони здоров'я стає сильнішою аналогічно до того, як міцнішала українська армія, коли почалися військові дії на сході. Я впевнений, що з цієї коронакризи ми вийдемо із зовсім іншою медичною системою і з іншим ставленням до лікарів. Це ще не досягнення, але ми на правильному шляху. Є ще низка невеликих перемог, але боротьба з коронавірусом в медичній і економічній площинах зараз займає у нас, напевно, 80% робочого часу. А взагалі досягнення, як і недоліки, треба оцінювати з боку. Так їх краще видно. Добре, зайдемо з іншого боку. Які три рішення уряду ви б зараз реалізували по-іншому, враховуючи набутий досвід? - Три рішення я зараз не виділю, але було багато дрібних промахів. Я цього не приховував і не збираюся. Ключова помилка, якою нам дорікають, - це слабка комунікація із суспільством. Зараз швидко прийняті рішення - це вимога поточного моменту. Коли необхідно терміново прийняти ту чи іншу постанову, не завжди є час на обговорення або суперечки. Треба діяти швидко, адже в кризових ситуаціях оперативність вирішує все. Часом якісь соціальні групи обурюються: чому з ними не проконсультувалися? Іноді це просто було неможливо, іноді - помилялися. А при нинішньому досвіді ви б вводили локдаун навесні? - Безумовно. Навесні ніхто не розумів ні природи самого вірусу, ні механізму його поширення, ні алгоритмів лікування. Ввівши локдаун, ми врятували життя тисяч українців. Так, ми вдарили по економіці, але гроші - ніщо в порівнянні з людським життям. Зараз протоколи лікування коронавірусу кардинально відрізняються від весняних і дозволяють рятувати життя. Якби не локдаун, то перша хвиля пандемії накрила б нас, як Іспанію або Італію. Скажіть, чия була ідея використовувати гроші з COVID-фонду на будівництво доріг, а не на підтримку підприємців або домогосподарств? - Не зовсім коректно називати це COVID-фондом. Це фонд із боротьби з коронавірусом і його наслідками, в тому числі економічними. Гроші до фонду збиралися з різних джерел. Зокрема, туди акумулювалися кошти, які спочатку планували витратити на дороги в 2020 році. Відповідно, при формуванні фонду законодавчо прописали, що гроші можуть повертатися на ті статті витрат, звідки їх взяли. Якщо ви згадаєте, то $3 млрд, виграні Нафтогазом в суді у Газпрому, спочатку планували витратити на інфраструктурні проекти. Фактично фонд розділений на дві частини: медична допомога і стимулювання економіки. Чому дороги, а не прямі дотації домогосподарствам і бізнесу? Там мультиплікатор найбільший - від чотирьох до восьми. Будівництво доріг створює в суміжних галузях до восьми-дев'яти робочих місць, і малий бізнес на цьому заробляє. Крім того, інвестиції в дороги не розгойдують інфляцію, як прямі дотації, але позитивно впливають на зростання ВВП. Хоча, ви маєте рацію, пряма підтримка підприємців і громадян також важлива, і ми будемо використовувати цей інструмент. Але, наголошую, дорожнє будівництво - це правильне рішення. Після підбиття підсумків 2020 року видно, що 100 млрд грн інвестицій в інфраструктуру не дали економіці України провалитися дуже глибоко, як це сталося у сусідів. Але ж деякі економісти наполягають, що дорожнє будівництво в сучасній економіці вже неефективне як стимул. Такі рішення були актуальні 70-80 років тому, коли широко використовувалася ручна праця, але не зараз, коли частка на оплату персоналу в дорожньому будівництві зникаюче мала. - Це дискусія на рівні філософії. Давайте в кінці року сядемо з цифрами з макроекономіки України та порівняємо їх з сусідніми країнами. У світі не так багато інструментів, здатних пожвавити економіку. Інфраструктурні проекти - один з них, і 70 років тому, і зараз. Тепер про зайнятість. Згідно з офіційною статистикою Фонду зайнятості, за цей час працевлаштували 425 тис. осіб. Відбувається поступова стабілізація економіки. Ще можна говорити про зростання, але в третьому кварталі вже є збільшення ВВП у порівнянні з другим. За підсумками року ми, як і інші країни, чекаємо падіння. Питання в тому, наскільки воно буде глибоким і як ми можемо цьому перешкодити. Давайте я вас по-іншому запитаю: вас влаштовує якість доріг в Україні? Це вже питання пріоритетів. Коли мало грошей, то доводиться робити непростий вибір: або ремонт, або лікування. - Погоджуся. Але з точки зору забезпечення системи охорони здоров'я, коштів нам вистачало. Тому, підрахувавши всі можливі і прогнозні витрати на медицину, ми зрозуміли, що на підтримку економіки теж вистачить. Тому у нас працюють програма пільгового кредитування «5-7-9%» і низка програм щодо соціальної підтримки підприємців. Президентом подані до Верховної Ради пропозиції щодо прямої підтримки українців і малого бізнесу, які не тільки будуть компенсатором втрат від жорсткості карантинних обмежень, але і простимулюють попит. На сьогоднішній день в уряду достатньо грошей на всі напрямки, в тому числі і на медицину. Навесні навіть уявити було складно, що за 12-15 тис. хворих на добу система не ляже. Зараз вона справляється. Ми очікуємо, що вона впорається і за 25 тис. хворих на день, якщо виникне така необхідність. Але сподіваюся, до такого не дійде. КОЛИ ПРИЇДЕ МВФ Переговорний процес з МВФ сповільнився ще у вересні, задовго до конституційної «кризи». Ми не отримали запланований на вересень транш. У чому була проблема? - У нас, згідно з меморандумом з МВФ, є 10 структурних маяків: чотири з них ми вже виконали, шість перебувають, з випередженням термінів, на стадії виконання. До них у чиновників фонду питань немає. Україна продовжує співпрацю з МВФ. У нас є взаєморозуміння, і ми швидко зближуємо позиції. Це підтвердила і остання розмова президента Володимира Зеленського з главою МВФ Крісталіною Георгієвою. Основне занепокоєння у МВФ викликала зміна керівника Нацбанку. Фонд вивчав ситуацію, дивився, як буде діяти нове керівництво Національного банку, чи збережеться незалежність цього інституту. Візит глави НБУ у Вашингтон і його спілкування з міжнародними партнерами ці питання багато в чому зняли. Далі виникла спровокована рішенням Конституційного суду антикорупційна криза. Рішення КС збентежило і послів країн G7, і МВФ. Питання з КС поки залишається на порядку денному і його треба вирішувати на законодавчому рівні. Всі гілки влади консолідовано працюють над вирішенням цього питання. Чи є у вас план Б на випадок, якщо пауза з наданням траншей кредиту МВФ затягнеться? План Б є завжди. Ми сподіваємося на оприлюднення дати приїзду місії фонду вже в цьому році. Поточна ситуація в принципі дозволяє пережити паузу: 85% платежів казначейства здійснюються без затримок (до двох днів з моменту подачі заявки), 15% - виконуються із затримкою до п'яти днів. Бюджет 2020 року виконано. Податкова служба вже виконала річний план з надходження, митниця поки відстає за плановими надходженнями. Для цього є вагомі причини. Нам не з першого разу вдалося змінити менеджмент Митниці, щоб прибрати зловживання, корупцію і навести порядок в її роботі. І все-таки якісь альтернативні джерела надходження грошей можуть закрити витрати цього року? - Це традиційні джерела, якими користувалася Україна всі роки незалежності: ринок зовнішніх і внутрішніх запозичень. У нас залишається ще кілька аукціонів з розміщення ОВДП. Звичайно, це будуть коротко- і середньострокові запозичення, і вони будуть дорожчими (10-13% річних у гривні), ніж кошти МВФ. Але якщо ми знаємо дату приїзду місії і дату надання траншу, то бридж-кредити (короткострокові кредити до моменту отримання грошей) - це цілком робочий інструмент. Крім того, залишається можливість до 15 грудня вийти на ринок зовнішніх запозичень. Це теж будуть короткі позики, до півроку. Обсяги залежать від виконання бюджету і розміру його дефіциту. На внутрішньому ринку це може бути 50-60 млрд грн, на зовнішньому - близько $1 млрд. Чому Україна практично не отримує фінансову допомогу на боротьбу з коронавірусом? - Чому? Ми отримали досить значні кошти на початку пандемії: 190 млн євро від ЄС, транші від $100 тис. до 50 млн від різних міжнародних партнерів. Ведуться переговори з Європейським інвестиційним банком про кредит на придбання вакцин на 50 млн євро плюс 25 млн євро на вакцини від Світового банку. Це кредити. А як йдуть справи з безповоротною допомогою? - Це не тільки кредити. Щодо фінансової допомоги була значна сума. Якщо зібрати всі разом, то вийде майже 370 млн євро. Для прикладу: 190 млн євро - це якраз безповоротна допомога ЄС. Було ще $14,5 млн від США, ООН і його структури дали 165 млн євро. Також Україні допомагали Литва, Польща, Чехія, Німеччина, Південна Корея, Канада і багато інших. Дякую керівництву цих країн за підтримку України в цей складний період. І ПРО ПОДАТКИ Яка в уряду концепція податкової реформи? Куди ми рухаємося і чого очікувати бізнесу? - Реформа податкової та митної служб прописана, і ми продовжуємо рухатися в цьому напрямку. Ми розділили їх на дві окремих юрособи, і це, до речі, один із структурних маяків МВФ, який ми виконали. Йде процес ліквідації податкової міліції та створення замість неї Бюро економічної безпеки, щоб всі підрозділи із боротьби з економічними злочинами спецслужб об'єднати в одному держоргані, чітко прописати його повноваження і скоротити тиск на бізнес. За введення РРО йдуть дискусії з представниками малого бізнесу. Ми точно проти фіскалізації ФОП першої групи, інші гострі моменти, через які протестували підприємці, ми теж вирішимо. Основна мета - виведення з тіні великої кількості ФОП, на яких оформлений великий бізнес. За нашими розрахунками, йдеться про 45% тіньових грошей. Чому саме зараз, під час кризи? Наші сусіди в Європі, навпаки, використовують послаблення податкового тиску як захід щодо запобігання економічних наслідків. Чому, наприклад, не почали заміну податку на прибуток податком на виведений капітал - це було в передвиборних обіцянках президента? - Так було прописано і був час до цього підготуватися [до введення РРО]. Зараз вже 40 тис. підприємців встановили програмний РРО. Як можна відкласти те, що вже працює? Зараз з бізнесом можна вести діалог тільки про уточнення або виправлення помилок в процесі. Наприклад, про зменшення розмірів штрафів, щоб вони виконували функцію наведення порядку, а не тиску на бізнес. Штраф у розмірі річного обігу підприємця - це нонсенс, і це треба прибирати. Президент вносить до парламенту відповідний законопроект. Що стосується зниження ЄСВ або заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, що було передвиборною обіцянкою президента Зеленського, то це прогресивні речі і ми шукаємо зараз компенсатори і для цих прогресивних податків, і для більшого пакета підтримки бізнесу. Ці питання поки дискутуються. А, може, і боротьбу з тіньовою економікою слід поки віднести до «питань, які дискутуються»? Все-таки це подушка безпеки для бізнесу в кризу. - Це якийсь суто український варіант - розглядати тіньову економіку як подушку безпеки. Давайте подивимося на розвинені країни. У них все добре, а нам потрібна тіньова подушка безпеки? Нам потрібна здорова прозора економіка без всяких тіньових подушок. Тоді ми станемо сильними і будемо зустрічати кризи у всеозброєнні. Кабінет Міністрів направив до парламенту проект держбюджету до другого читання. Які параметри є принциповими для уряду і які будете відстоювати у ВРУ? - Підвищення зарплат вчителям і медикам практично на 30%. Підвищення мінімальної зарплати до 6 тис. грн з 1 січня. Будемо пояснювати і доводити користь і для людей, і для економіки. Також збереження підтримки малого та середнього бізнесу через інструменти доступного кредитування. На це закладено 12 млрд грн і це інструмент, що довів свою ефективність. Є ще важливі програми підтримки промисловості, які хочемо зберегти: це гроші і для машинобудування, і для модернізації оборонки. Але головні пріоритети нашого уряду на наступний рік легко побачити навіть після короткого аналізу документа. Це розвиток людського капіталу - кошти на поліпшення медицини і освіти. EPA ПРО НОВІ ЛОКДАУНИ На останній онлайн-нараді з мерами ви обговорювали можливість введення повторного локдауну на новорічні та різдвяні свята, якщо карантин вихідного дня не дасть результатів. Чи можна про це говорити як про доконаний факт, чи і оцінювалися економічні наслідки такого кроку? - Повернуся до початку нашої розмови, коли йшлося про помилки. Ось вам приклад того, що ми на них вчимося. Ми почали комунікувати з місцевою владою до того, як прийняли рішення. Ми зараз на стадії його формування в діалозі з мерами, релігійними організаціями, бізнесом. Звичайно, суспільство хоче визначеності. У нас вже є розуміння, як діяти в цю кризу, і ми можемо будувати плани. Після підбиття підсумків щодо карантину вихідного дня будемо розуміти, куди рухатися в кінці грудня - початку січня. Про це і говорили з мерами. Це була не презентація плану дій, це був обмін думками стосовно того, чи варто проводити центральні міські «ялинки», концерти, інші масові заходи. Можливих сценаріїв зараз два. Перший - кількість хворих почне падати, і все само вирішиться. Але на такий варіант ми не особливо сподіваємося. Більше - на можливість керувати ситуацією: або точковими, або тотальними обмеженнями. Якщо загроза життю громадян зросте, то треба вводити локдаун і рятувати десятки тисяч. І все-таки наскільки ймовірним є локдаун? Бізнес має підготуватися, адже на передсвяткові тижні випадають основні продажі в році. - Ми розуміємо, що кінець року - це час традиційного заробітку. Але в цьому році, у зв'язку з пандемією, певні обмеження все-таки будуть. Якими вони будуть - ми якраз зараз обговорюємо з усіма зацікавленими сторонами. Нам треба підбити підсумки карантину вихідного дня, щоб зрозуміти його ефективність і скласти план дій на кінець року. Після цього можна буде вирішити, які обмеження варто вводити на різдвяно-новорічні тижні і чи варто. Далі вже починаються питання з вакцинації. Зараз ми розписуємо детальний план дій уряду і ведемо переговори з постачальниками. Ми є учасниками глобальної системи COVAX, в рамках якої отримаємо певну кількість вакцин. Крім того, уряд веде переговори щодо поставок вакцин з Pfizer і AstraZeneca. Уже в другому кварталі наступного року в Україні почнеться вакцинація. Кабмін також працює над проектом тотального тестування на COVID-19. Пріоритети - Київ і область, обласні центри і великі міста з населенням понад 100 тис. осіб. ВЕРТИКАЛЬ ЧИ НЕ ВЕРТИКАЛЬ Які у вас зараз стосунки з місцевими органами влади? Вони стали досить незалежними. - Це і була мета децентралізації. Результат подобається? - Поки що це проміжний результат. Остаточні підсумки варто підбивати бодай через рік. Місцеві бюджети в 2021 році отримають 509 млрд грн, це третина всього держбюджету. Подивимося, як вони ними скористаються. Крім того, місцеві громади отримали 2 млн гектарів землі. Це теж велика відповідальність. Зараз в регіонах модно докоряти Кабміну: те уряд не дав, це уряд не зробив. З наступного року всі питання громадяни будуть задавати безпосередньо своїм регіональним лідерам. Настане нова ера місцевого самоврядування. У регіонах буде зосереджена вся повнота влади, щоб успішно господарювати на своїй землі. На центральному рівні залишаться тільки політичні питання, всі господарські йдуть під відповідальність регіонів. Це дуже важливий момент. Коли я працював головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації, я бачив, як господарюють громади, створені за три-чотири роки до мене. Там, де були обрані лідери з господарською жилкою, громади розвивалися дуже динамічно: мені подобався результат, людям він теж був до душі. Всю інфраструктуру - школи, садочки, дороги - було видно неозброєним поглядом. Я сподіваюся, що через рік ми спільно оцінимо результат децентралізації і він нам сподобається. Що відбувається з міжбюджетними розрахунками? У минулому році субвенції місцевим бюджетам зменшили. Що буде в цьому році і далі? - Субвенції і дотації з центрального бюджету - це механізми на перехідний період, коли громади тільки формувалися і вимагали підтримки. Зараз ОТГ вже сформовані, у них є вся повнота влади і свої власні незалежні бюджети, як я вже говорив, на півтрильйона. Відповідно, необхідність в більшості субвенцій і дотацій відпаде. Звичайно, місцевій владі і далі хотілося б їх отримувати, але перехідний період закінчився. Через кілька років це вже буде зовсім інша модель господарювання, і громади дуже добре це відчують. Які важелі впливу на регіональну владу залишилися у центру? Ми спостерігаємо постійні суперечки з регіонами щодо того ж карантину. - Важелі впливу дуже прості. Рішення уряду, як і закони, підлягають виконанню на всій території України. Адже у нас унітарна держава. Децентралізація передбачає передачу в регіони фінансових і господарських повноважень. Про те, щоб не виконувати закони та інші нормативні акти центральної влади, не йдеться. З іншого боку, і діалог ніхто не скасовував. І він ведеться і з мерами, і з місцевими радами, і з профільними асоціаціями. Це постійна робота. ПРО КАБМІН ТА ІНВЕСТИЦІЇ Яка доля чекає на Міністерство економіки? Ваш уряд збирався виділити з нього Мінагрополітики, але потім цей проект забуксував. - Так, з перших днів була стратегія розділити міністерство на Мінекономіки і Мінагрополітики. В Україні потужний аграрний сектор, що вимагає окремої уваги. Починаючи від проектів зі зрошення в південних областях і закінчуючи розвитком переробки, щоб експортувати не сировину, а товари з високою доданою вартістю. Стратегія залишається чинною. Поки від Мінекономіки відокремили Міністерство стратегічної промисловості. На початку наступного року ми повернемося до питання виділення Мінагрополітики. У ЗМІ пишуть про плани замінити міністра охорони здоров'я Максима Степанова на Віктора Ляшка. Наскільки вони реальні? - У принципі будь-який міністр, включно з прем'єром, повинен розуміти, що рано чи пізно йому доведеться залишити свою посаду. Зараз в розпалі боротьба з коронавірусом. Під час бою міняти людину некоректно, як і створювати інформаційний тиск на нього щодо можливої відставки. Я з повагою ставлюся до своєї команди, тому коментувати чутки про кадрові ротації не хочу і не буду. Кілька тижнів тому Кабмін змінив т.в.о. міністра енергетики: замість Ольги Буславець ним став Юрій Бойко. Коли у Міненерго буде повноцінний керівник і чи є вже шорт-лист кандидатів? - Так, ми будемо подавати в Раду кандидатуру міністра енергетики. Шорт-листа кандидатів у нас поки немає. Є лонг-лист, в якому присутні всі чинні заступники, і у кожного з них зберігаються шанси зайняти посаду міністра. Звичайно, будемо дивитися і на кандидатів з боку. Але їх коло досить вузьке. Це повинні бути дійсно висококласні фахівці, здатні вести правильну політику в енергосекторі. До Нового року певні кроки в цьому напрямку будуть зроблені. Щодо залучення інвестицій. З одного боку, всі роблять гарні презентації і запрошують інвесторів, з іншого - розуміють, що вони не йдуть через недосконалу судову системи і корупцію. Щось конкретне робиться, щоб виправити ситуацію? Є якісь KPI у міністрів або послів, пов'язані із залученням інвестицій? - У презентації Економічного аудиту держави один з блоків, який ми аналізували, - це зовнішні і внутрішні інвестиції. В цілому регіон, де розташована Україна, інвестиційно привабливий. Тільки гроші інвестори поки вкладають в основному в наших сусідів. Ми працюємо над виправленням ситуації в тісному контакті з бізнес-асоціаціями. Дійсно, ненадійна судова система - це причина №1, з якої інвестори не хочуть вкладати сюди гроші. Корупція вже перебуває на 5-6-му місці. Необхідність реформування судової системи, щоб вона реально захищала права власності, давно назріла і стосується не тільки бізнесу, а й усіх громадян України. Є ще один індикатор - рейтинг Doing Business, в якому ми зараз на 64-му місці з 191 країни. За критерієм отримання дозволів на будівництво ми 20-е, отримання кредитів - 37-е, захисту міноритарних акціонерів - 45-е, банкрутства - 146-е, підключення до енергомереж - 128-е, торгівлі - 74-е. За рейтингом чітко видно, що там, де проводилася робота, Україна прогресує, і цей прогрес помітний. За напрямками, де ми пасемо задніх, робота триває. Вже прийнято законодавство щодо процедури банкрутства та підключення до енергомереж. Прийнято RAB-тариф, що дозволяє власникам електромереж інвестувати в їхню модернізацію. Зараз працюємо над здешевленням процедури підключення до енергомереж. Це буде вагомим аргументом для інвесторів. Наступного року ці перешкоди будуть усунені. Тепер про послів. Чим вони займалися раніше? Контактували з бізнесом в країнах свого перебування, він їм робив пропозицію, і вони залучали сюди поставки, збільшуючи імпорт. Зараз, під час реформи дипломатичної служби, у них з'явилося два KPI. Перший - сприяння експорту з України. Посол зобов'язаний промотувати українські товари в країні свого перебування. Це більш складна робота, ніж організовувати імпорт. Другий - залучення інвестицій. Сьогодні інтерес виявляють країни, яких ми навіть не могли уявити як інвесторів. І які посольства у нас найбільш успішні в цьому відношенні? - Вимоги вже виставлені, і в кінці року будемо підбивати підсумки. Можливо, я навіть буду просити міністра закордонних справ зробити кадрові висновки. Ступінь виконання поставленого KPI повинна приводити або до нагородження, або до звільнення. У всіх, включаючи вас, був важкий рік. Скоро свята. Що попросите у святого Миколая? Я, наприклад, пощади. - Я пощади точно просити не буду. Я робив і роблю все можливе як прем'єр, тому можу чесно дивитися в очі своїй дружині, дітям і всім українцям. Рік дійсно був складним. Ми пережили пандемію, повінь, посуху, пожежі, економічну кризу. Звичайно, хочеться, щоб всі неприємності пішли на спад. Хочеться, щоб карантин дав позитивний результат. У мене викликає оптимізм той факт, що з усіма викликами 2020 року ми впоралися дуже гідно. У нас в країні дуже відповідальні люди, які в кризові моменти збираються і діють злагоджено, ефективно і професійно. Дякуємо. Так все-таки що ви попросите у святого Миколая? - Буду банальним. Звичайно ж, здоров'я всім українцям. Моя сім'я теж пройшла шлях коронавірусу. Перехворіла моя дружина. У легкій формі, але все ж це складна і підступна хвороба. Я не вірю в чудеса, тому просити святого Миколая про чудеса не буду. Але я вірю у відповідальність людей. Нагадую, що маска - це один із способів уберегти тих, хто перебуває поруч з вами. Тому бережіть себе і близьких.
По материалам: https://ua.korrespondent.net/ukraine/4301895-de-vziaty-hroshi-i-novyi-lokdaun-intervui-shmyhalia